logo


Психологічна служба
Допомога жертвам психологічного терору в дитячих колективах

Цькування, приниження, побиття дитини іншими дітьми стало буденною реальністю нашого суспільства. Та ми, дорослі, маємо не просто продовжувати захищати дітей, що піддаються психологічному насиллю, коли це стає публічним, а й вчити дітей як це помічати завчасно, яким чином на це реагувати, як поводити себе, як протистояти та запобігати цьому хронічному жахіттю. Що робити, коли жертва стоїть на межі своїх сил і відчуває страх, безвихідь, самотність, глибокий біль?

Цькуванню піддається дитина, яка відрізняється від решти дітей (або від тієї дитини, яка є ініціатором і намагається встановити свій авторитет через психологічний терор). Відмінності можуть бути у зовнішньому вигляді, поведінці, цінностях або поглядах, стосунках з дорослими. Іноді педагоги мимоволі самі спонукають учнів до буллінгу.  

Детальніше...
 
Кроки із запобігання самогубства дитини (поради дорослому)

Якщо ви помітили дитину із ознаками суїцидальної поведінки:

Крок 1-й: Повідомити органи управління освітою та обласний науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи.

Крок 2-й: Створити безпечну, особистісно-орієнтовану і довірливу атмосферу навколо дитини і розпочати постійний щоденний контакт з дитиною (спілкування з використанням фраз: «Я помітив, що у тебе щось відбувається…», «Які проблеми тебе турбують – я хочу тобі допомогти», «Що у тебе на душі? Що тебе турбує?», «Твоя душа болить?», «Що я можу для тебе зробити зараз?» тощо). Знайдіть час слухати про все, що буде говорити дитина. Якщо вона замкнулася – шукайте ключик до неї, але не чиніть тиску на дитину.

Крок 3-й: Переможіть страх над собою і поговоріть з дитиною, чи думала вона про смерть, як давно і які були її фантазії, думки, плани.

Крок 4-й: Спробуйте визначити ту складну кризову ситуацію, яка спричинила думки про власну смерть.

Крок 5-й: З‘ясуйте, чи є в родині підлітка дорослий, якого він поважає і любить, який є авторитетом або соціально близькою людиною. Знайдіть її і залучіть до постійної підтримки на певний час.

Крок 6-й: Якщо контакт встановлений – демонструйте свою надійність та стабільність для дитини:

-      будьте для дитини у вільному доступі;

-      проявляйте повагу до її переживань (навіть якщо вам вони здаються не значними);

-      розмовляйте з нею як рівний з рівним (а не з позиції авторитета чи ментора);

-      будьте емоційно відкритим до дитини (діліться своїми переживаннями, а не лише розпитуйте її);

-      будьте чесним (фальш чи обман може сполохати і так налякану дитину).

 

Крок 7-й: Зверніться за консультацією до спеціалістів, спостерігайте за своїм власним емоційним станом (психологам у таких випадках необхідна супервізія), шукайте підтримки для себе.

Пам’ятайте! Перед вами дитина і ця дитина перебуває в особливому психологічному стані. Проявіть повагу і бережливість до неї та її переживань. Вимагати від неї того, на що вона не здатна (в силу свого стану) буде помилкою.  Тож, будьте терплячим, уважним, чуттєвим.

 
Питання як спосіб навчити дитину мислити

«І якщо ви послухаєте питання і відповіді, які оточують вас в житті, ви почуєте, що люди займаються всім, чим завгодно, тільки не відповідають на питання. Одна з найсерйозніших причин такої поведінки - бажання захистити себе, тому що істина часто болюча»

Оскар Бреніфье. Французький письменник, експерт ЮНЕСКО, директор Паризького інституту практичної філософії, основоположник теорії і практики філософського консультування. Спеціаліст з дитячого розвитку.

Завдання батьків та вчителів не просто давати дітям готові відповіді на будь-які, навіть найскладніші і філософські питання, а з малих років розвивати в них здатність думати: аналізувати, розмірковувати і знаходити відповіді на питання самостійно.

1. Часто вагомою перешкодою до того, щоб діти привчалися думати стає нетерпіння їх батьків, вчителів. Якщо ж ви хочете, щоб ваша дитина навчилася мислити, вам потрібно вміти проявити терпіння. Коли ви задаєте дитині питання, вона може відповісти на нього не відразу, сказати "не знаю". Якщо ви нетерплячі – будете говорити за дитину (особливо якщо вважаєте, що все знаєте).

Приклад з життя: на пряме звернення до дитини «як тебе звати?» відповідь поспішає дати її мама. На запитання «чому ви відповідає за дитину?» мама каже "вона (дитина) соромиться". Ця мама нетерпляча і вважає, що все знає (знає, як звуть її дочку і що та соромиться). Все. Навіщо чекати 30 секунд, просто щоб подивитися, що скаже чи зробить її дочка? Така мама елементарно не може створити простір, де б дитина проявила себе.

Детальніше...
 
Небезпечні спільноти, що маніпулють підлітками: що за тим стоїть і що ми можемо зробити?

Наразі наше суспільство переживає кризові часи. І першими хто потерпає від того – діти. Особливо підлітки. Останнім часом небезпека зосередилась у соціальних мережах і прокотилась хвилею спільнот, що підштовхують дітей до аутоушкоджень та скоєння самогубства. Департамент кіберполіції Національної поліції України на своєму офіційному сайті розмістив з цього приводу поради для батьків щодо ситуації.

Ми ж зі свого боку вважаємо за необхідне звернути увагу батьків та педагогів на психологічне підгрунття цієї проблеми. Залишимо за дужками питання створення паніки, що знижує критичність сприйняття інформації серед батьків/вчителів і може провокувати її реципієнтів до небажаних вчинків, погіршення і так напружених стосунків з підлітками. Також окремою темою іде питання формування навичок критичного мислення у дітей, що є життєво необхідною компетенцією, формувати яку призвані як батьки, так і соціальні інститути.

Сьогодні ми сфокусуємося на таких поняттях як «безумовне прийняття», «відчуття приналежності», «відчуття власної значимості», що є мінімально необхідними умовами здорової взаємодії дорослий-дитина загалом і профілактики підліткових суїцидів зокрема. А також «відчуття провини», як фактор, що грає на руку зловмисників.

Детальніше...
 
Запрошуємо приєднатися до роботи психологічної групи

Запрошуємо учнів 9-11 класів приєднатися до роботи психологічної групи.

Якщо вам цікава психологія

приходьте до нашого Центру щосереди об 14:30.

На зустрічах ми будемо дивитися психологічні фільми та вчитися їх аналізувати

(з точки зору клієнта, психолога, спостерігача).

 

Наша мета:

вчитися аналізувати кінофільми

           щоб краще розуміти мотиви поведінки інших людей (і власної),

                          висловлювати та відстоювати свою думку у доброзичливий спосіб

                                                                    та спілкуватися у веселій компанії на важливі теми.

 

Все це потрібно для того, щоб краще пізнати себе, розширити свій кругозір, а значить отримати шанс на успішні стосунки та самовираження задля досягнення успіху.

Детальніше...
 
« ПочатокПопередня12345678НаступнаКінець »

Сторінка 5 з 8

Корисні посилання