Спеціальний

простір

для навчання

 Мозок зчитує сигнали від оточуючого середовища переважно поза нашою   свідомістю і від того налаштовує свою роботу. Тому для продуктивного   навчання, а потім і якісного відпочинку, важливою є організація робочого   місця окремого від того, де дитина відпочиває. Потрапляючи у робочу зону ми   концентруємо увагу і зосереджуємось, але потім потребуємо зміни  простору для   поновлення витрачених внутрішніх ресурсів. Відомо, що дистанційне навчання є   більш енерговитратним, ніж очне.

Організація

навчального

простору

 Приміщення має бути освітлене і добре провітрюваним. Кисень – найперший і   найважливіший елемент успіху, як у навчанні, так і загальному психоемоційному   відчутті. Також, поряд завжди має бути пляшка зі свіжою водою. Дитина має   зручно сидіти, дотримуючись дистанції від монітору. А у полі зору мають бути ті   предмети, які помічні у навчанні і не відволікають зайвої уваги. Батьки,   пам’ятайте, цей простір належить дитині, тож виявляйте повагу (заходити зі   стуком, речі без дозволу не перекладати тощо). Допомагайте, підказуйте,   радьте, але не директивно.

Перерви

і зміна

діяльності

 Для якісного навчання ми потребуємо регулярної зміни діяльності (чергування   сфокусованого і дифузного/розсіяного видів мислення). Тож, протягом навчального   дня важливо робити короткі, але регулярні  перерви на перепочинок. П’ять-сім   хвилин на руханку, попити водичку або відволіктись на зовсім іншу роботу чи   гуморинки – ве це підвищить якість навчання в рази. Вчіться відпочивати. Батьки,   зверніть увагу – погойдуватись, клацати ручкою, відбивати ритм ногою під час   уроку – фізіологічна потреби дитини, що намагається сконцентруватись, а не   відволікання чи непослух. Тому доречними будуть спеціальні вправи, а не   стримування цих импульсів силою чи покараннями.

Самостійність

 Чим старша дитина, тим менше батьківського втручання в навчання вона   потребує. Дитині молодшого шкільного віку допоможуть плакати, на яких чітко   написано, що конкретно вона робить самостійно (те, що вже добре вміє і може   сама контролювати, відповідати за це), а що – з батьками (зона ближнього   розвитку, те, чому вона ще вчиться). Дітям старшого віку варто допомагати   зорієнтуватись у графіку справ (розставити пріоритети), розкладі уроків,   виконанні окремих складних завдань, але не контролюючи кожен рух. Доречно   запитувати у чому саме їм потрібна допомога. Важливо не плутати контроль і   підтримку.   Підтримки потребують всі.

Уміння

вчитися

 Заклики до дитини на кшталт «ти маєш добре вчитися» користі не   додають.  Учитися ефективно треба уміти: знати і роботи те, що допомагає   в навчанні. Це певний набір компетенцій, якими оволодівають. Дорослі мають   допомагати дитині навчитися вчитися. Серед іншого – своїм власним прикладом.   Ваша дитина має бачити/чути/споглядати, як її батьки самі захоплюються   навчанням чогось нового, здобувають новий досвід і діляться враженнями. Ну,   щонайменше, дитя має бачити, що ви читаєте книжки, обговорюєте їх зміст і   насолоджуєтесь цим процесом.

До речі, наш курс «Освіта для сталого розвитку» створений саме для того, щоб допомогти вихованцям навчитися учитися ефективно і з інтересом. Доєднуйтесь! Детальна інформація на нашому сайті, або за телефоном +380971877782

Доброзичливий

стосунок

 Бути у стосунку – базова природна потреба кожної особистості. У стосунку з   іншими ми формуємося, створюється наш характер. Світ цифрових технологій   трансформував простір, але, в той же час, створив  дистанцію між людьми. Все   важче і важче дається живе і безпосереднє спілкування. Дистанційне навчання ж   створює соціальну прірву між нами, яка загострює відчуття самотності і   розгубленості. Ми всі потребуємо живого контакту у реальності. Тож, говоріть   один до одного, частіше  телефонуйте, виходьте на спільні прогулянки до живої   природи. Емоційна   близькість і чуйність – те, що нас усіх збереже.